Домашнє насильство: не б’є - значить любить

Домашнє насильство: не б’є - значить любить

За останні кілька років в Україні потроїлася кількість зафіксованих випадків домашнього насилля. Майже 70% жінок зазнають різних форм знущань і принижень. За даними МВС, 23% тяжких насильницьких злочинів відбуваються в родинах.

6 грудня 2017 року Верховна рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Наступного дня, 7 грудня, депутати проголосували за Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набрав чинності 7 січня 2018 року.

Відтепер, під терміном «домашнє насильство» слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Обидва закони передбачають жорсткіші покарання для кривдників та дозволяють Нацполіції контролювати поведінку порушника, аби уникнути повторного насилля. Вперше в Україні ввели кримінальну відповідальність за домашнє насильство.

Також, вказаним Законом було доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 39-1, згідно якої, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
У Європі практика впровадження різних типів програм для домашніх кривдників значно розвинутіша. Зокрема існують такі програми: лікувальні, що проводяться в місцях позбавлення волі, програми зміни поведінки засуджених, що передбачають випробувальний термін, а також програми зміни поведінки та ставлення у межах спільноти, які проводять неурядові організації та інші структури, пов’язані з системою кримінального судочинства, а також ті, які не пов’язані з судовою владою.

В Україні з прийняттям вказаних вище законів порушникам загрожує покарання у вигляді 150-240 годин громадських робіт, арешт до 6 місяців або обмеження волі до 5 років.
Крім цього, Загальну частину Кримінального кодексу України доповнено Розділом ХІІІ-1. Обмежувальні заходи, що передбачає право суду в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбаченим цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені, до прикладу, такі обов’язки: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності та інші.

Однак такі зміни до КК України наберуть чинності тільки з 11.01.2019 року.
В рамках Кодексу України про адміністративні правопорушення, поняття «вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі» передбачає умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 173-2 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за таке правопорушення настає у виді штрафу від 170 до 340 грн. або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП – у виді штрафу від 340 до 680 грн. або громадських робіт на строк від 40-60 годин, або адміністративного арешту на строк до 15 діб.

У 2017 році у провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебувало 44 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП (38 справ за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 6 справ за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП). Варто зауважити, що у одній із справ у ролі домашнього насильника була жінка (вчинила сварку з чоловіком).

За результатами судового розгляду до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення притягнуто 26 правопорушників у 26 справах. З них призначено покарання у виді: 
- громадських робіт: строком 30 годин 13 особам, строком 40 годин – 9 особам, строком 50 годин – 1 особі, строком 60 годин –1 особі; 
- адміністративного арешту строком на 6 діб – 1 особі, на 15 діб – 1 особі.

У випадках, коли насильство в сім’ї виражалося у поодиноких образах чоловіками нецензурною лайкою своїх дружин, погрозах фізичною розправою, суд, зважаючи на малозначність вчиненого адміністративного правопорушення звільнив від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням 12 правопорушників у 12 справах (ст. 22 КУпАП).

У 6 справах провадження закрито, з них: 4 справи у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38, п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП), 2 справи – за відсутністю складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1. ст. 247 КУпАП). 
Так, до прикладу, у 1 справі, яка була закрита за відсутністю складу адміністративного правопорушення потерпіла особа не являлася членом сім’ї особи, щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Крім цього, правопорушниками було сплачено судовий збір на загальну суму 8 320 грн. в дохід держави (кожним окремо по 320 грн.).

На жаль, суд може лише призначити відповідне покарання для домашніх тиранів, оскільки має справу вже з наслідками складних життєвих історій. Вирішення спору по суті, притягнення до відповідальності особи, яка вчинила насильство в сім’ї, не усуне самих причин конфлікту. А проблема домашнього насильства криється, зазвичай, набагато глибше, його джерела іноді бувають зовсім непередбачуваними. Тому очевидно, що членам родин, які зіштовхнулися з подібними проблемами, необхідна професійна допомога психолога у вирішенні таких питань.

Принагідно повідомляємо, що з метою врегулювання сімейних конфліктів та збереження сім’ї Ви можете звернутись за безоплатною допомогою психолога громадської організації «Анатомія шлюбних стосунків» (м. Гребінка, пров. Гоголя, 13, контактний телефон голови громадської організації, психолога Туманевич Лариси Геннадіївни – +380(099) 185-29-93, електронна адреса: tumanevich2009@ukr.net).

Краще попередити насилля в сім’ї, ніж потім вирішувати його наслідки – бережіть себе та своїх близьких!