Спрощене провадження у цивільному процесі

 Зміни до Цивільного процесуального кодексу України, що були внесені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 № 2147-VІІІ, що набрав законної сили 15 грудня 2017 року, містять чимало новел.

Однією з таких є нова форма судового процесу – спрощене провадження.

Детально дослідивши зміни можна спостерігати появу у цивільному процесі нових понять – малозначні спори, малозначні справи та справи незначної складності.

Цивільне судочинство відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом,  у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Таким чином, спрощене провадження є окремим видом позовного провадження. Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ЦПК України (розгляд справ у порядку спрощеного провадження).

Яка мета спрощеного провадження ?

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Справи у порядку спрощеного позовного провадження суд розглядає протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

Які ж справи розглядаються в порядку спрощеного провадження ?

            У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються такі справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин (ч. 1 ст. 274 ЦПК України).

Малозначними справами, відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України, є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в рамках 2018 – 176 200 грн.); 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в рамках 2018 – 881 000 грн.). Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

            Також у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

            При цьому під час вирішення питання щодо визначення справи як такої, що може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження суд має врахувати: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У яких спорах справи не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження?

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 Розділу ІІІ ЦПК України; 5) в яких ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 вище (ч. 4 ст. 274 ЦПК України).

Також, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому питання віднесення справи до категорії малозначних безпосередньо впливає на права сторін щодо оскарження прийнятих рішень.

Так відповідно до ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, що є підставою для обов’язкового скасування судового рішення Верховним Судом і направлення справи на новий розгляд.

Крім цього, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, це вважається порушенням норм процесуального права і є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом та ухвалення нового рішення.

Який порядок та особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження?

            Малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин, розглядаються виключно у порядку спрощеного позовного провадження. Інші справи, які можуть бути віднесені судом до малозначних, розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження лише за клопотанням позивача. 

Процесуальні права та обов’язки сторін. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 ЦПК України: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання (ч. 2 ст. 49 ЦПК України).

            Зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за 5 днів до початку першого судового засідання у справі (ч. 3 ст. 49 ЦПК України).

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається не пізніше ніж за 5 днів до початку першого судового засідання у справі, виключно у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв’язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (ч. 3 ст. 49 ЦПК України).

Також, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 1 ст. 51 ЦПК України). Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК України). Можливість залучення до участі у справі співвідповідача або заміни первісного відповідача належним відповідачем після спливу строків, зазначених вище, передбачена виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. 3 ст. 51 ЦПК України).

Крім цього, до початку першого судового засідання:

- у справу можуть вступити треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, подавши позов до однієї або декількох сторін (ч. 1 ст. 52 ЦПК України);

- у справу на стороні позивача або відповідача можуть вступити треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Також їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1 ст. 53 ЦПК України);

- за необхідності має бути подана заява про виклик свідка (ч. 3 ст. 91 ЦПК України).

До початку розгляду справи по суті у кожній із справ також допускається об’єднання справ в одне провадження (ч. 3 ст. 188 ЦПК України).

Показання свідків. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше 10 запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою,  керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за 5 днів до першого судового засідання (ч.ч. 1-3 ст. 93 ЦПК України).

Судові рішення. У виняткових випадках залежно від складності справи може бути відкладено складання повного рішення (постанови) суду на строк не більш як 5 днів з дня закінчення розгляду справи (для порівняння, якщо справа розглянута у загальному позовному провадженні такий строк становить не більш як 10 днів) – ч. 6 ст. 258 ЦПК України.

Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження позивач одночасно з поданням позовної заяви може подати у письмовій формі клопотання або зазначити про це у самій позовній заяві. Таке клопотання обов’язково має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (ст. 276 ЦПК України).

            Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Особливості подання заяв по суті справи. Відповідно до ст. 278 ЦПК України відзив подається протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом 10 днів із дня його отримання.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Судові дебати не проводяться.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 193 ЦПК України).

Які особливості апеляційного перегляду справ, що розглянуті в порядку спрощеного провадження?

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Однак, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені вище, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.