Право на образу. Чим відгукнеться новий закон для соцмереж і чи поширюються на них гарантії свободи слова?

У жовтні в Німеччині набирає чинності новий закон, в якому передбачено накладення величезних штрафів на соціальні мережі, які не видаляють дописів із закликами до ненависті. При цьому суперечки в суспільстві вже викликало потенційне застосування акта. В останнього знайшлося багато опонентів.

Захист від ненависті 

Новий закон відомий як Netzwerkdurchsetzungsgesetz — «про охорону прав у соцмережі», скорочено — NETZDG. Він зобов’язує найбільші соцмережі, в яких у Німеччині понад 2 млн користувачів, видаляти дописи з «відверто незаконним» розпалюванням ненависті протягом 24 год. після того, як про це повідомили адміністрації мережі.

Для матеріалів, які менш явно порушують закон, такі мережі, як Фейсбук і Instagram, повинні будуть за 7 днів вирішити, наскільки ці тексти образливі, та, якщо треба, видалити їх. Недотримання цих строків може спричинити штрафи для юридичних осіб до €50 млн.

Критики стверджують, що короткі терміни в поєднанні з потенційно великими штрафами призведуть до того, що соцмережі поводитимуться надобережно. Наприклад, заздалегідь видалятимуть величезну кількість контенту, навіть абсолютно законні дописи.

Прихильники акта й уряд ФРН стверджують, що це змусить соцмедійниє компанії активно боротися з он-лайн-підбурюванням і ненавистю.

Закон не змінює того, що вже згідно з кримінальним кодексом уважається в Німеччині розпалюванням ненависті. Просто наводяться розділи КК, в яких детально описується неприпустимі висловлювання в Інтернеті. Ці категорії варіюються від «формування терористичних організацій» до набагато менш чітких «наклепів на релігії, релігійні й ідеологічні асоціації».

Крім того, обмежуються деякі види самовираження, дозволені в багатьох інших країнах. Наприклад, забороняється використання нацистських символів, як і символів та прапорів деяких екстремістських груп.

Більш ранній варіант NETZDG припускав заборону на «дифамацію президента», але статтю вилучили після хвилі громадського обурення.

Межі самовираження

Критика виходить від широкого кола груп і політиків як лівого, так і правого флангів. До спору долучилася навіть Організація Об’єднаних Націй. Спеціальний представник ООН з питань свободи слова Девід Кей попередив про можливі наслідки. «Із цими строками вийде так: буде скарга, ви тут же «знесете» допис. Навіщо вам ризикувати, залишаючи його в загальному доступі? У результаті, швидше за все, це обернеться ще більшою цензурою», — побоюється Д.Кей.

З ним солідарні й деякі німецькі адвокати. Мовляв, з обережності той же Фейсбук не захоче наражатися на величезні штрафи.

Проте в ФРН є й ті, хто ревно підтримує закон і стверджує, що зробити соцмережі відповідальними за мову ненависті — це добре. Так, секретар Міністерства юстиціїу країни Герд Біллен говорить: хоча чинні акти й зобов’язують мережі видаляти коментарі, що порушують закон, немає чіткого розуміння, коли вони повинні це робити або як їм потрібно організовувати роботу зі скаргами.

Чиновник відкидає побоювання стосовно обмеження свободи слова й відзначає, що соцмережі вже піддають цензурі абсолютно законний контент. «Для будь-якої приватної компанії немає ніяких зобов’язань гарантувати свободу слова, — говорить він. — Таку гарантію дає уряд. Я не знайшов в умовах користування Фейсбуком якихось запевнень, що компанія зобов’язується поважати свободу слова.

Г.Біллен відзначає, що в мережі видаляють багато дописів, які дозволені в Німеччині. Наприклад, якщо Фейсбук не хоче бачити в себе голих людей, вони можуть вирішити, що потрібно видаляти такий контент.

Соцмережі не задоволені

У прес-службі Фейсбуку заявили, що вони не можуть відкидати можливість видалення абсолютно легального контенту. «Не таким законом потрібно боротися з ненавистю в Інтернеті, — говорять її представники. — Це дає стимул для видалення контенту, який явно не є незаконним, і перекладає відповідальність за складні юридичні рішення з органів влади на приватні компанії».

За словами прес-служби, кілька юристів оцінили законопроект як такий, що суперечить конституції країни й не узгоджується із законодавством Європейського Союзу.

Бі-Бі-Сі також удалося дізнатися, що, хоча найближчим часом на роботу в Ессені вийдуть ще 500 модераторів, компанія не наймала додаткових працівників саме для «розсьорбування наслідків» закону після набрання ним чинності. «Ми все ще прикидаємо, чим цей акт нам відгукнеться», — говорять представники соцмережі.

Джерело: "Закон і Бізнес".