Право на утримання (аліменти) має той з подружжя, хто є непрацездатним, за умов, що доходи такої особи нижчі за прожитковий мінімум.
Про це нагадав Верховний Суд України у постанові від 16.08.2017 (справа №6-1111цс17).
Як зазначив ВСУ, право на утримання після розірвання шлюбу регламентується ст.76 Сімейного кодексу, за змістом якої така обставина не припиняє права особи на утримання, яке виникло в неї за час сімейних відносин. Особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від цього дня, потребує матеріальної допомоги та якщо її колишній чоловік (дружина) може надавати таку допомогу. Право на утримання виникає й тоді, коли людина стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка (дружини) під час дії сімейних відносин.
Непрацездатним уважається той з подружжя, хто досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Виходячи із цих норм, ВСУ дійшов висновку, що аліментні зобов’язання стосовно одного з подружжя можуть призначатися за наявності сукупності певних умов.
Натомість у справі, яка переглядалася, суди встановили, що на час звернення до суду позивач отримував пенсію по інвалідності в розмірі 1148,72 грн. Крім того, отримував орендну плату за земельний пай. На час розгляду справи позивач не був платником аліментів, утримання з його пенсії не проводились, отже, його доходи були вищими від прожиткового мінімуму, а тому його не можна вважати особою, яка потребує матеріальної допомоги в розумінні ч.4 ст.75 СК.
_03_03.png)
