Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
29.05.2017 року слідчими суддями Гребінківського районного суду Полтавської області Шевченко В.М. та Федорак Л.М. розглянуто скарги на бездіяльність слідчого Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавської області про невнесення відомостей про вчинення суддями Пирятинського районного суду Полтавської області кримінального правопорушення, за результатами чого у задоволенні скарг відмовлено.
Зокрема, слідчою суддею Федорак Л.М. 29.05.2017 року оголошено повний текст ухвали, згідно якої встановлено також, що відповідна заява скаржника про злочин судді Пирятинського районного суду Полтавської області містить завідомо неправдиві відомості, адже скаржник є в певній мірі юридично обізнаною людиною та виклав у заяві про злочин обставини таким чином, щоб штучно створити бачення наявності незаконних дій з боку судді. При цьому, зробив вказане у формі саме заяви про злочин, яка також містить і відмітку із його підписом про повідомлення про кримінальну відповідальність по ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. На підставі вказаного слідчою суддею було постановлено також повідомити Пирятинське ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області про вчинення скаржником кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину суддею Пирятинського районного суду Полтавської області.
Прес-секретар суду С.І. Биченко
Гребінківський районний суд Полтавської області
справа № 544/979/16-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2017 року м. Гребінка
Слідчий суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Федорак Л.М., секретар Форсюк Н.В., за участі заявника-скаржика Особи 1 у режимі відеконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу заявника – Особи 1 на бездіяльність слідчого Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області про невнесення відомостей про вчинення суддею Особа 2 кримінального правопорушення,
в с т а н о в и в:
15.02.2017 року до Гребінківського районного суду Полтавської області надійшла вказана скарга, яка була передана до провадження слідчого судді Федорак Л.М. Скарга мотивована наступним.
28.08.2016 року Особа 1 звернувся до Пирятинського відділення поліції із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, суддею Пирятинського районного суду Полтавської області Особа 2., що підтверджується відповідним талоном-повідомленням. Однак відомості відповідно до вимог ст. 214 КПК України в установлені строки не були внесені у ЄРДР. В той час як, подання заяви про злочин саме по собі є підставою для внесення відомостей в ЄРДР. З огляду на вказане, просить зобов’язати начальника Пирятинського відділення поліції внести до ЄРДР заяву про відповідний злочин.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав з підстав, викладених у скарзі, просив задовольнити скаргу.
Судове засідання приводилось у відсутність слідчого Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області, оскільки відповідне відділення поліції повідомлялось про судове засідання, з огляду також на положення ч. 3 ст. 306 КПК України, згідно якої вказане не є перешкодою для розгляду скарги.
Ознайомившись з поданою скаргою та доданими до неї матеріалами, заслухавши думку скаржника, вивчивши матеріали скарги, вважаю, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Як встановлено слідчою суддею із матеріалів скарги, зокрема, копії заяви про злочин /а.с. 2-5/, талону-повідомлення /а.с. 20/ та пояснень самого скаржника, він звертався 28.08.2016 року до Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення суддею Пирятинського районного суду Полтавської області особа 2 злочину, передбаченою ст. 190 КК України.
Відповідно до однієї із основоположних засад кримінального провадження, зокрема, публічності (ст. 25 КПК України), прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена засада безпосередньо відтворена у змісті норми ч. 1 ст. 214 КПК України, де встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
За змістом вищезазначених норм, у випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення прокурором, слідчим, обов’язок внесення у ЄРДР відомостей виникає тільки після виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. У випадку ж повідомлення будь-якою особою про вчинення кримінального правопорушення, такі відомості не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення слідчий, прокурор зобов’язані внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Відповідно, внесенню до ЄРДР підлягають не будь-які повідомлення, а повідомлення, які містять відомості саме про вчинення кримінального правопорушення.
Однак із копії заяви про злочин, яку скаржник подав 28.08.2016 року Пирятинському ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області, не вбачається відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Адже, скаржник у заяві просив внести відомості про вчинення суддею Пирятинського районного суду Полтавської області Особа 2 злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Водночас, у нормі статті 190 КК України сформульований склад такого злочину як шахрайство. Основний склад якого, передбачає заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Проте обставини, які виклав скаржник у заяві про злочин, не містять відомостей про існування хоча б одного із елементів відповідного складу злочину у діях судді Особа 2.
Натомість, заява фактично включає відомості про здійснення судочинства відповідною суддею у справах, у яких приймав участь скаржник. В той час, як стаття 126 Конституції України встановлює, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
За таких обставин, зважаючи на те, що заява скаржника, подана 28.08.2016 року Пирятинському ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області, не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, підстав у слідчого відповідного відділення поліції для внесення відомостей у ЄРДР про вчинення суддею Пирятинського районного суду Полтавської області Особа 2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КПК України, не було, а тому у задоволенні скарги належить відмовити.
Однак, водночас відповідна заява скаржника містить завідомо неправдиві відомості. Адже згідно ухвали колегії суддів Апеляційного суду Полтавської області від 29.07.2016 року по справі № 544/87/16-ц постановлено ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 травня 2016 року про залишення скарги без розгляду, що винесена Пирятинським районним судом Полтавської області у складі судді Особа 2, скасувати, а цивільну справу направити для продовження розгляду до Пирятинського районного суду Полтавської області /а.с. 184-190/. А тому відповідно до зазначеної ухвали колегії суддів апеляційного суду та за змістом положень ст. 21 ЦПК України справа повинна була розглядатись далі у тому ж складі суду. Натомість, скаржник у своїй заяві про злочин Пирятинському ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області повідомляє, що ухвалою від 31.05.2016 року суддя Особа 2 закрила провадження у справі, а тому після скасування відповідної ухвали не мала права згідно вимог ст. 21 ЦПК України в подальшому розглядати справу, натомість «незаконно привласнила собі право розгляду цієї справи».
Таким чином, із вищезазначеного вбачається, що скаржник є в певній мірі юридично обізнаною людиною та виклав у заяві про злочин обставини таким чином, щоб штучно створити бачення наявності незаконних дій з боку судді. При цьому, зробив вказане у формі саме заяви про злочин, яка також містить і відмітку із його підписом про повідомлення про кримінальну відповідальність по ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
А тому, такі дії скаржника можуть свідчити про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
Таким чином, керуючись ст.ст. 25, 214, 303, 306-307 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
у задоволенні скарги заявника – Особа 1 на бездіяльність слідчого Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області про невнесення відомостей про вчинення суддею Особа 2 кримінального правопорушення, відмовити.
Пирятинське ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області повідомити про вчинення Особа 1 28.08.2016 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину суддею Пирятинського районного суду Полтавської області особа 2
Ухвала набирає законної сили негайно та окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Л.М. Федорак
_03_03.png)
