Проект Закону України «Про Вищу раду правосуддя» буде внесено Президентом України на розгляд парламенту у вересні, – координатор Ради з питань судової реформи

27 липня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулося експертне обговорення проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», підготовленого Радою з питань судової реформи. Співорганізаторами заходу є  Рада з питань судової реформи та Координатор проектів ОБСЄ в Україні. Участь у обговоренні взяли члени Вищої ради юстиції, міжнародні та українські експерти.

Згідно зі змінами до Конституції України у частині правосуддя, що наберуть чинності 30 вересня 2016 року, Вища рада юстиції буде реорганізована у Вищу раду правосуддя. Як зазначив під час обговорення заступник Глави Адміністрації Президента України – координатор Ради з питань судової реформи, секретар Конституційної комісії Олексій Філатов, йдеться насамперед про створення в Україні нового конституційного органу, який по-новому формуватиметься та отримає новий статус в системі правосуддя. «Це буде головний орган у питанні суддівської кар’єри, єдиний орган притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який відіграватиме важливу роль для забезпечення незалежності судової влади», – наголосив Олексій Філатов.

Нагадаємо, що згідно з прийнятими змінами до Конституції в Україні діятиме Вища рада правосуддя, яка: 1) вноситиме подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалюватиме рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) розглядатиме скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 4) ухвалюватиме рішення про звільнення судді з посади; 5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; 6) ухвалюватиме рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 7) вживатиме заходів щодо забезпечення незалежності суддів; 8) ухвалюватиме рішення про переведення судді з одного суду до іншого.

З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року.

За словами О.Філатова, у проекті Закону «Про Вищу раду правосуддя» враховано пропозиції суддівської спільноти й він базується на стандартах Ради Європи, зокрема щодо того, що більшість у складі цього органу становитимуть судді, обрані самими суддями, щодо деполітизації як складу ВРП, так і процедур призначення та звільнення судді з посади, добору кандидатів на посади членів Ради тощо.

Відкриваючи обговорення, Голова Вищої ради юстиції, член Конституційної комісії та Ради з питань судової реформи Ігор Бенедисюк зазначив, що йдеться про створення якісно нового органу в системі судової влади, який нестиме відповідальність як за питання суддівської кар’єри, так і за незалежність судової системи. У цьому ключі важливим завданням, за словами І.Бенедисюка, є налагодження взаємодії між Вищою радою правосуддя як органом суддівського врядування та Радою суддів України як органом суддівського самоврядування. Обговорюючи питання розподілу повноважень у системі органів судової влади та ефективності закладених у проекті закону механізмів такої взаємодії, член Ради суддів України Тетяна Суярко зазначила, що механізми захисту суддівської незалежності у документі є значною мірою декларативними і потребують удосконалення.

Учасники дискусії приділили увагу проблемам реалізації передбаченого проектом створення у складі Вищої ради правосуддя єдиного дисциплінарного органу та оптимальної організаційної структури ВРП для ефективного здійснення функцій, а також для налагодження діяльності дисциплінарних палат ВРП та уніфікації їхньої практики. На думку члена ВРЮ М.Гусака, проект закону потребує доопрацювання в частині створення ефективної процедури передачі скарг на дії суддів із Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Вищої ради правосуддя. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков повідомив учасників обговорення, що в Комісії зараз на розгляді знаходиться понад 11 тисяч скарг на дії суддів місцевих та апеляційних судів і щомісяця надходить ще до тисячі скарг. На думку С.Козьякова, є необхідність у запровадженні додаткових фільтрів, що унеможливили б зловживання скаржниками своїми правами. І.Бенедисюк також наголосив, що значна кількість скарг на дії суддів, які будуть передані до ВРП із ВККСУ, потребує створення не однієї, а кількох дисциплінарних палат у складі Ради, а отже, існує необхідність у розробці механізму забезпечення єдності дисциплінарної практики. Крім того, за словами І.Бенедисюка, впровадження новел проекту закону, зокрема щодо надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, прийняття рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя тощо, потребує розробки та прийняття не менш, ніж 13 локальних нормативних актів.

Окрему дискусію викликали принципи дисциплінарної процедури, підстави та оскарження, доцільність обмеження заявника у праві на оскарження, питання захисту судді, можливість ухвалювати усі рішення ВРП простою більшістю та інші. Дискусійними виявилися й питання кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя. Закон зменшив вимогу щодо стажу професійної діяльності у сфері права, необхідного для  зайняття посади члена ВРП, з 15 до 10 років. Однак, деякі експерти наголошували на необхідності скасування такої вимоги загалом, аби до складу ВРП могли увійти новопризначені судді. Натомість заступник Голови ВАСУ М.Смокович  висловив зауважень, що для належної оцінки дій судді правовий стаж є необхідним. Обговорення викликало й питання гласності під час розгляду дисциплінарних справ. На думку представників Ради суддів України, Вищу раду правосуддя слід наділити правом закрити розгляд дисциплінарної справи за власною ініціативою, що може буди обумовлено захистом авторитету правосуддя. Водночас чимало експертів висловилися проти цього. Зокрема, юридичний радник Democracy Reporting International, консультант-спостерігач Конституційної комісії Андрій Козлов зазначив, що саме відкритість роботи ВРП може сприяти відновленню авторитету правосуддя, хоча персональні дані суддів потребують захисту.

Адвокат, колишній заступник Голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Маркіян Галабала подякував Вищій раді юстиції за високий рівень прозорості і висловив сподівання, що така практика буде збережена.

Заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович зазначив, що розробникам законопроекту слід приділити увагу питанню протидії можливому впливу на членів Вищої ради правосуддя, передбачити алгоритм реагування у випадку такого впливу аж до кримінальної відповідальності. Він також наголосив на необхідності зберегти можливість перегляду рішень ВРП у судовому порядку по суті. Жваве обговорення викликали питання запровадження принципу змагальності у дисциплінарні процедури. На думку М.Смоковича, його слід замінити принципом офіційності, який «дає можливість органу самому встановити реальні обставини», в той час як принцип змагальності звужує повноваження ВРП лише до оцінки доказів, наданих учасниками процесу. Тетяна Суярко натомість зазначила, що принципи змагальності гарантує захист  судді у процесі.

На думку представника Всеукраїнської громадської організації «Асоціація цивілістів України», кандидата юридичних наук, члена Ради з питань судової реформи Олексія Кота, проект закону готовий до прийняття, а півроку його застосування покажуть, що саме слід підкорегувати.

 Олексій Філатов закликав учасників обговорення подавати свої пропозиції до Ради з питань судової реформи, у якій триває робота над удосконаленням проекту закону. Водночас, за його словами, планується, що проект Закону України «Про Вищу раду правосуддя» буде внесено Президентом України на розгляд парламенту у вересні.