Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Федорак Л.М., голова Гребінківського районного суду Полтавської області, кандидат юридичних наук
Стаття присвячена питанню призначення покарання з врахуванням такої категорії, як особа винного. У статті викладено судову практику з вказаного питання, визначено основні тенденції у науці з визначеного питання, запропоновано своє розуміння змісту поняття «особа винного» як загальної засади призначення покарання.
Ключові слова: призначення покарання; особа винного; загальна засада.
Постановка проблеми. Згідно з п. З ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи особу винного. Однак зміст вказаного питання нормативно не визначено, у науці також немає одностайних позицій, що зумовлює необхідність дослідження цього питання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Певною мірою особу винного досліджували В.М. Бурлаков, С.А. Велієв, М.Д. Гомонов, П.С. Дагель, П.С. Матишевський, Т.І. Нікіфорова, Т.В. Сахарук та інші. Однак вони вивчали окремі аспекти питання, що аналізується.
Постановка завдання. Метою написання цієї статті є формулювання змісту поняття особи винного як загальної засади призначення покарання.
Виклад основного матеріалу дослідження. Особа винного є однією із загальних засад призначення покарання. Поняття особи визначається такими науками, як філософія психологія, соціологія. Кожна із зазначених галузей розглядає особу під певним необхідним для неї кутом зору. Напрацювання вищезазначених галузей були використані для формулювання поняття особи, яка вчинила злочин. Відповідне поняття використовується кримінальним правом, кримінальним процесом, криміналістикою, кримінологією, кожна з яких вивчає особу, яка вчинила злочин, у контексті, який розкриває статус такої особи у відповідній галузі юриспруденції. На цій основі кожна в цих наук виробила і відповідні видові поняття. При цьому при призначенні покаранні кримінальне право, у тому числі КК України, оперує поняттям «особа винного». Слід зазначити, що між поняттями «особа злочинця», що використовується кримінологією,5 «особа винного», що використовується кримінальним правом, єдиним є спільне вивчення тих ознак особи, які вказують, що вона при певних умовах і далі здатна діяти певним чином [2, с. 156].
У той же час судова практика використовує не тільки наведені поняття. У процесі дослідження цього питання було вивчено 1300 вироків, проголошених в Україні в період з 01.01.2010 року до 31.12.2011 року.
Суди при призначенні покарання звертаються до таких конструкцій: особа винного - у 79 % вироків, особа підсудного - у 6,5 % вироків, дані, які характеризують винного - 10,5 % вироків, взагалі не згадується про особу винного (хоч у вироках наявні ті чи інші дані про неї) - у 4 % вироків. Слід зазначити, що у 35 % вироків вказується, що саме включено до наведених понять, у 62 % вироків зміст поняття не розкривається, у 2% вироків одні і ті ж категорії у вироку і виступають обставинами, що пом’якшують покарання, і розкривають зміст особи винного, а у 1 % вироків зазначається, що обставин, які негативно характеризують особу, не виявлено.
Зміст поняття «особи винного» викликає суперечки і серед науковців. Виною цього є відсутність відповідного нормативно визначеного поняття та критеріїв, які його формують.
Вказану прогалину намагався заповнити Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2003 року із подальшими змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», яка в абзаці 3 п. З роз’яснює, шо суд, досліджуючи дані про особу винного, повинен з’ясувати його вік, стан здоров’я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, навчання, його минуле (зокрема наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім’ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо [9].
Вказаний перелік є відкритим та включає також дані, що не мають кримінально- правового значення. Таку позицію слід підтримати, оскільки визначити все розмаїття даних, які можуть мати місце, неможливо. З іншого боку, обмеженість даними, що мають кримінально-правове значення, не дасть повного розуміння, перш за все, внутрішнього світу особи, яка скоїла злочин, а відповідно і причин, мотивів, мети, рівня психологічного розвитку особи, а також самого процесу формування антисуспільної спрямованості особи тощо.
Загальноприйнятою є думка, що не існує такої властивості особи, яка викликала б поведінку з порушенням норм і відрізняла б осіб, які характеризуються такою поведінкою, від осіб, які дотримуються соціальних норм [1, с. 158].
Саме тому в контексті особи винного слід з’ясовувати дані, які всесторонньо характеризують особу як члена суспільства.
Таку ж думку підтримують більшість опитаних працівників прокуратури (62,5 %) та 44,4 % опитаних суддів (опитування проводились серед суддів та працівників прокуратури в Івано-Франківській області). У той же час 33,5 % опитаних працівників прокуратури та 50 % суддів вважають, що в якості особи винного слід враховувати дані, які мають кримінально-правове значення; 5,6 % суддів взагалі не дали відповіді на зазначене питання.
Деякі учені зробили спробу навести перелік даних, які визначають особу винного.
Одні з них до особи відносять такі біологічні якості людини, як вік, стать, стан здоров’я; психологічні характеристики: наявність чи відсутність психічних аномалій, рівень інтелектуального розвитку; соціальні: виробнича, навчальна, культурно-побутова характеристики особи [4, с. 41].
Зі свого боку В.К. Грищук, П.С. Дагель та Т.І. Нікіфорова вважають, що особа винного включає характеристики, які мають кримінально-правове значення [7, с. 158; З, с. 15; 8, с. 27]. До них, на думку В.К. Грищука, відносяться як позитивні, так негативні соціальні, фізичні, психічні і правові елементи [7, с. 158]. П.С. Дагель не визначає правові ознаки, однак включає в поняття «особа винного» соціально-політичні ознаки [3, с. 15].
В.М. Бурлаков, М.Д. Гомонов вважають, що необхідно враховувати ті властивості особи винного, які проявилися у механізмі злочинного діяння чи значимі для індивідуалізації покарання [1, с. 158].
Таким чином, зміст особи винного, розкритий В.М. Бурлаковим, М.Д. Гомоновим, В.К. Грищуком, П.С. Дагелемта Т.І. Нікіфоровою є досить широким і стосується різних сфер життя особи.
Ряд учених спробували конкретизувати дані про особу винного.
Та, В.В. Кузнецов, А.В. Савченко, О.Ф. Штанько дотримуються думки, що, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з’ясувати його вік, стан здоров’я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема наявність незнятих або непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім’ї (наявність на утриманні дітей і осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо [10, с. 205].
Зі свого боку С.С. Яценко стверджує, що необхідно виявити ставлення особи до праці, навчання, поведінку на роботі та в побуті, працездатність, стан здоров’я, сімейний стан, дані про вчинені раніше правопорушення [6, с. 130].
П.С. Матишевський вважає, що суди мають брати до уваги перш за все ті властивості підсудного, які він виявив під час вчинення злочину (настирливість, жорстокість, імпульсивність, розгубленість, стан фізіологічного афекту тощо), а також враховуватись особливі індивідуальні риси підсудного як людини (поведінка у сім’ї побуті, за місцем роботи чи навчання, риси характеру, вік, етап здоров’я), дані про сім’ю (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку, стан їх здоров’я, матеріальний стаї сім’ї) тощо [5, с. 265].
Як бачимо, учені наводять досить широкий перелік даних, які характеризують особу винного. Однак, якщо проаналізувати кожну з характеристик саме в контексті вчиненого злочину, вона так чи інакше має кримінально-правове значення.
Оскільки врахування даних про особу, які всесторонньо характеризують особу винного, дасть можливість скласти повний психологічний портрет особи та глибше проаналізувати мотиви та мету вчиненого, то тут доречним буде зазначити, що риси особи, які вона проявила під час вчинення злочину, необхідно розглядати в контексті всіх даних, які її характеризують, а не в першу чергу, як зазначав П.С. Матишевський. Оскільки такий роздільний аналіз не зможе принести вагомих висновків.
Т.В. Сахарук звертає увагу на той факт, що особу винного слід розглядати не лише як результат, але й як процес її формування [11, с. 113]. Звідси - можна прийти до висновку, що при врахуванні особи винного в процесі призначення покарання необхідно визначити передкримінальну, кримінальну та посткримінальну поведінку винного.
Досліджувана судова практика в поняття особи винного включає дані, що характеризують як дозлочинну, так і постзлочинну поведінку винного, його умови жиг стан здоров’я. Слід погодитись з такою позицією.
Висновки. Таким чином, особа винного в контексті п. З ч. 1 ст. 65 КК України - сукупність даних, які всесторонньо характеризують особу, якій призначається покарання та не включені в зміст жодної із категорій кримінального права, а також враховуються при призначенні покарання.
Список використаних джерел
_03_03.png)
